Як я «монетизувала бабусину любов»

«Монетизували бабусину любов» — тільки-тільки вийшли мої казочки, так уже відразу прилетів коментар. Здогадуюся, мене ним хотіли вкусити. Тю.

Ось, дивіться, припустимо, ви отримали від баби в спадщину хату або пай землі. А я отримала казочки.

Ймовірно, ваша хата в спадщину була в такому собі не дуже стані. Або пай був захаращений. Ось і мені казочки дісталися переважно уривками. Ви робили ремонт, відновлювали землю, вносили добрива — і я відновлювала казочки, шукала історичні дані, працювала над оформленням, наймала редакторів і перекладачів. Купа роботи насправді. Місяців з 10 у мене пішло на неї.

Ви робили документи на спадщину — і я робила розбиралася з юридичною стороною того, як оце все працює зі створенням, виданням книжок, з авторським правом тощо.

Навіть коли ви вже все зробили, хата або пай у повному порядку, вам усе одно постійно треба буде за ними доглядати. І мені теж треба піклуватися про казочки, щоб вони відповідали сучасним стандартам, щоб їх було зручно купувати, тощо.

Далі. Скільки я на них заробляю?

З кожної проданої електронної казочки Амазон мені обіцяє 88 центів. Із цих центів два рази треба буде заплатити податки, а потім ще заплатити бухгалтеру, який допоможе мені два рази заплатити податки. Хто там хотів написати про уникнення подвійного оподаткування — це вже воно. У Штатах треба сплатити 10 %, і в Україні десь приблизно 23 %, можливо, вдасться відмінусовати від них Штатівські. Деталі ще не знаю — і це тому, що від моменту продажі книжки до моменту, як гроші прийдуть на мій рахунок, мусить проходити місяця 2–3, десь так.

Якими б не були ці гроші, їх я вважатиму подарунком від прабабусі. Дуже складно сказати щось точне про життя після смерті, але якщо припустити, що воно якесь таке є і прабаба дивиться на мене з неба, то гадаю, вона була б щаслива, що я на гроші від казок зможу, скажімо, заплатити комунальні, купити черешні й пісок для котів. А заплачені з них податки закрутяться у фінансовій системі, хотілося б думати, що будуть там корисними.

Це про фінансову сторону. Але є ще й інша.

Казочки — це трохи більше інформації про Україну й українське для іноземців. Це можливість для українців за кордоном доторкнутися до рідного. Це можливість для малят по всій планеті слухати історії, які свого часу із захопленням, як заворожена, слухала я. Бабусі вже немає, а її казки продовжують жити — чи це не дивовижно? Для мене це нагода робити щось, що мені подобається.

Тю.