Перед вами унікальна мапа наших регіональних синонімів до слова «абрикоси».
Маю декілька коментарів:
1. Правильні обидва варіанти: абрикос та абрикоса. Тобто можна казати так, як вам більше подобається.
2. Слово «абрикос» прийшло до нас з арабської мови, через посередництво голландської, французької, іспанської та португальської мов. В арабській воно звучало приблизно так: al barqōk. В арабську воно прийшло з латини, де мало вигляд praecox (praecoquus) та означало «скороспілий».
3. Слова «бебрики», «бобрики» та «зельопухи» вживаються щодо зелених, недостиглих, абрикосів та частіше дітьми.
4. «Дичка», «морелі», «жерделі» стосуються здебільшого маленьких плодів.
5. Словом «морелі» можуть назвати не тільки абрикоси, а ще і сливи, яблука, черешні та вишні. Морелі — це, як «страва дня» в ресторанах — говориться щодо тих плодів, які є найбільш актуальними на момент мовлення.
7. Слово «жерделя» має турецьке походження: zerdali — це один із сортів дрібних абрикосів. Походить від перського zardālu: «золотий плід». Zard — це «золотий».
8. Ананасні абрикоси — це про великі. Взагалі-то, тільки про один певний сорт, але люди часто цього не знають та називають ананасними будь-які великі абрикоси.
9. Окулірування — це такий процес, коли на плодове дике дерево щеплять пагін сортового дерева. У такий спосіб можна збагатити сад чудовими плодами. Від назви цього процесу сформувалися слова «каліровка» та подібні, якими називають великі абрикоси.
10. Звідки взялися слова “тингирюка” та “броцквини” мені не вдалося з’ясувати. Напишіть, будь ласка, у коментарях, якщо хтось знає.
Ще розповім із власного досвіду про абрикоси в Криму. Їх там зазвичай садили багато. Весною вони дуже гарно цвітуть, ніжно та солодко пахнуть, біля них гудуть бджоли. Для мене цей період цвітіння абрикосів завжди був якимось святковим: зима закінчилася, попереду тепло. Але.
Кажуть, що колись погода весною була стабільніша, тому плодові дерева могли спокійно квітнути, потім із них збирали щедрі врожаї. На моїй пам’яті таке було один чи два рази. Решту років сценарій однаковий в одну з ночей, коли цвітуть абрикоси, стаються заморозки. Усі квіти змерзають, врожаю ніякого не буде. Інколи люди ночами чергували у своїх садах та палили високі багаття, щоби температура повітря коло дерев не падала нижче нуля. У такий спосіб можна було врятувати частину врожаю, хоча й такий вогонь — це погано для екології. Тому потім це заборонили.
Гойного врожаю абрикосів у Криму давно не буває. Принаймні в степовій частині. Але люди, чомусь, досі щороку чекають на абрикоси та дуже дратуються, коли знову вдаряють заморозки й зав’язок всьо.
Абрикоси — це смачно та корисно. Кажуть, це плоди довголіття. Їжте принагідно. Мусимо жити довго та щасливо.