та інші способи спілкуватися, якщо погано чути
Якщо ви чогось не зрозуміли або щось не розчули, пасувало б перепитати: «Прошу?». Також можна чемно попросити: «Мені погано чути, будь ласка, повторіть ще раз». Або уточнити: "Що таке фалафель?". Проте, це довго та в деяких випадках задуже ґречно, тому часто люди кажуть по-простому: «Шо?»
— Ми вчора замовили в кафе скрембл та фалафель. — Шо?
Нікому не подобається повторювати, до того ж створюється враження, що нас неуважно слухають, це неприємно. Тож є універсальна відповідь, знайома кожному з дитинства: «куряче капшо».
— Ми вчора замовили в кафе скрембл та фалафель. — Шо? — Куряче капшо!
Що ж таке те саме капшо? Мені вдалося знайти три версії походження цього слова.
1. Кашпо
Капшо — це викривлене слово «кашпо». Кашпо — це різновид ємності для вирощування рослин. Вазонок має дренажний отвір, а кашпо — ні. Цим вони відрізняються. Який зв'язок між куркою та кімнатними рослинами? Ще слабший, ніж між морською свинкою та морем. Ніякого. Коли ми кажемо «куряче капшо», то демонструємо обурення через неуважність співрозмовника: йому що кашпо, що капшо — усе одно не слухає.
2. Послід
Капшо — це продукт життєдіяльності курей. Тобто, послід. Щось маленьке та малозначуще. За цією версію виходить, що «куряче капшо» — це обурення через те, що для співрозмовника бесіда не має цінності, адже очевидно, що слухає аби як.
3. Абищо
Капшо — це викривлене слово «абищо». Значення те саме: кажучи це, ми гніваємося через те, що співрозмовник не слухає. «Що?» — «Куряче абищо!»
Куряче капшо — не єдиний спосіб дорікнути людині у неуважності. Є ще менш ґречні, але дуже кумедні варіанти.
— Ми вчора замовили в кафе скрембл та фалафель. — Шо? — Вуха тобі нашо?
— Ми вчора замовили в кафе скрембл та фалафель. — Га? — У сраці нога!
— Ми вчора замовили в кафе скрембл та фалафель. — Га? — Жаба в рот плига!
— Ми вчора замовили в кафе скрембл та фалафель. — Шо? — Глухих, кажу, повезли. Будуть назад їхати, то й тебе заберуть.
Друзі, я закликаю вас, по-перше, завжди цінувати розмови, адже ми ніколи не знаємо, яка з них може стати останньою між нами та іншою людиною, а по-друге, ставитися до наведених у цій статті висловів як до дотепної культурної спадщини. Користуватися ними в розмовах зараз не треба. Для людей 21 століття вони образливі: співрозмовник дійсно може мати проблемі зі слухом чи уважністю через стан здоров'я. Будьмо добрішими! З повагою — Наталя Місюк