Багато років сифіліс не мав офіційної назви, бо медицина не була розвинутою. Його називали «французькою хворобою», скорочено — «франца». До речі, не тільки в українській мові збереглося таке слово. Англійці казали «френч». А французи всіх собак вішали на італійців та називали хворобу «неаполітанською».
Сама хвороба як венерична виникла дуже давно, приблизно 3 000 років тому, у Південно-Західній Азії. Поступово поширилася світом. Є популярна теорія, що до Європи її завезли матроси Христофора Колумба в 1493 році після однієї з подорожей.
Назву «сифіліс» у 15 ст. запровадив італійський лікар Джіроламо Фракасторо. Слово він узяв з грецької міфології: там був пастух Сіфіла, через вчинки його прогнівався бог Аполлон та надіслав на людство недугу.
Інколи сифіліс може спричиняти ураження мозку — це нейросифіліс. Унаслідок такого ураження хворий може поводитися дивно. Так з’явилося образливе слово «францува́тий». Не вживайте його.
