top of page

Чому діти не люблять читати

Оновлено: 9 лист. 2022 р.


 

та що з цим робити. Мої думки та спостереження

 

Одні діти люблять читати, а інші — ні. Чому так?.. Не думаю, що це якесь факінг міракл незвичайне диво. Люблять діти книги чи ні — це завжди результат збігу кількох чинників, і ми можемо на них впливати. У статті я поділюся своїми спостереженнями та думками щодо цього. Зверніть увагу, що все написане в статті стосується дітей, які не мають дислексії або інших особливостей, що ускладнюють читання. Йдеться виключно про бажання чи не бажання читати.


 

Чинник 1: оточення


Хто навчив вас любити те, що ви любите досі? Пригадайте, чим ви любили займатися в дитинстві. Вирізати печиво формами? Рибалити? Футбол? Вишивати хрестиком? А тепер згадайте знайомого вам дорослого, який любив те саме. Я майже впевнена, що саме він чи вона й залучив вас до цього заняття. Найімовірніше, він цього навіть не планував. Любов'ю приємно ділитися. Люди розповідають про свої захоплення іншим, роблять це із задоволенням та заряджають співрозмовників ентузіазмом. Наприклад, якщо мені подобається грати в шахи, то розповісти племінниці про тури та коні, Е2 — Е4 та гамбіти мені буде в радість. Адже тоді, можливо, у мене з'явиться нова партнерка для гри, а також людина, з якою можна буде обговорювати тему шахів. Схоже, важливо, щоби такий дорослий був не з найближчого кола. Ми всі іноді не надто серйозно сприймаємо тих, кого бачимо щодня. Або робимо все навпаки, щоби продемонструвати світові власну «окремість». Тому потрібні дорослі не із сім'ї. Думка друзів батьків, вчительки, тренера, сусідки може виявитися більш вагомою. Ким зі знайомих дорослих захоплюється ваша дитина? Чи є серед них відчайдушні любителі читання? Можливо, настав час розширити коло спілкування?.. Нові друзі — це завжди чудово. Шанувальники книг — цікаві співрозмовники, від розмов із ними можна дістати чимало задоволення.


 

Чинник 2: висловлювання


Людина, що читає, яка вона? Що ви вдома кажете про читання та людей, які люблять книги? Які слова першими спадають на думку, коли ви думаєте про когось, хто зачитується романами та повістями до глибокої ночі?.. Зануда. Гуманітарій, багато грошей не заробить. Йому це в житті не знадобиться. Буде в бібліотеці за тисячу гривень працювати. Голову забиває. Зарозумний. Зелена вся сидить удома. Якщо ви вживаєте в мові щось із цього переліку чи інші зневажливі висловлювання на адресу книголюбів, то не дивуйтеся, що ваші діти тікають від книжок. Поцікавтеся долями людей, що читають і не читають. Існує світова статистика, дані щодо країн та часових відрізків. Ви побачите: загалом набагато краще живеться тим, хто читає та витрачає час на самоосвіту. Якщо ви знаєте когось одного, кому книги не допомогли зробити кар'єру, то чи в книгах справа?.. Think big говорять англійською, тобто мислить широко. Прислухайтеся до себе та розмов вдома. Замініть зневажливі висловлювання про книги та читання на поважні та захоплені, бо всі вони правдиві: Він багато читає, мабуть, чудова людина. Джоан Роулінг заробила купу грошей завдяки книгам. Книга подібна до води — дорогу проб'є всюди. Знання за плечима не носити. Хто читає, той має.


 

Чинник 3: подібність


Ваші діти схожі на вас, хочете ви цього чи ні. Якщо ви не любите читати, і діти не бачать вас із книгами — особливо з художніми, які ви читаєте просто так, для себе — їм важко повірити, що в цьому світі можна діставати задоволення від читання. Ви теж чиясь дитина. Якщо не любите читати, то вашої провини тут немає. Можливо, так сталося, що у вашому дитинстві поруч не було дорослого, який міг поділитися захопленням книгами. Можливо, вас карали за відмову від читання або в сім'ї зневажливо відгукувалися про книголюбів. Можливо, вам поки що не трапилася ПРАВИЛЬНА книга, і відкриття нового світу ще чекає попереду. Приохотитися до читання можна в будь-якому віці. Тримайтеся за мене, я часто розповідаю про тексти, книги та любов.


 

Чинник 4: книжкова дезорієнтація


У книгарні легко загубитися Я непогано знаюся на книгах, але ходити в книгарні не люблю. Там завжди багато яскравих обкладинок, складно орієнтуватися, незручно тортурити консультанта запитаннями. Страшно помилитися з вибором. І взагалі важко відповісти на запитання, яку книгу я хочу прочитати саме зараз. І це мені, досвідченому книжнику. Книжок багато. На жаль, більшість із них нікуди не годяться. Відсотків 90, на мою думку. Тому зайти в книгарню й навмання обрати щось класне, завдяки чому точно вдасться полюбити читати, майже неможливо. Це ще складніше, ніж обрати вау-фільм для перегляду ввечері. Я готую добірку чудових дитячих книг — серед них ви точно знайдете твори, які допоможуть легко полюбити читання. Стежте за публікаціями! Уже скоро!


 

Як бачите, від описаних вище чотирьох чинників великою мірою залежить, чи дитина любить читати. Тепер ви знаєте, як покращити ситуацію. Крім цього, є ще і причини формування ненависті до читання. Існують вкрай погані — на мою думку — практики. Я нікому не радила б так робити.

 

Погана практика 1: платити за читання

Гроші за кожну прочитану сторінку вчать дітей не читати, а брехати. Незабаром малюки зрозуміють, що можна прочитати книгу аби як, або знайти в інтернеті її короткий зміст. До того ж справа не в кількості прочитаного, а в любові до процесу. Читання має бути потребою, а не обов'язком чи, ще гірше, товаром. Навчіть любити — і вам ніколи не потрібно буде додатково мотивувати дитину до читання. Ніколи в житті. Можливо, навіть доведеться обмежувати читання, так, але це вже зовсім інша історія.






 

Погана практика 2: покарання за відмову від читання


Найгірше рішення, якщо дитина не читає. Стосується не лише дітей. Коли я навчалася в університеті, то на парах бізнес-англійської нам дали завдання: прочитати за місяць 50 сторінок книги. Якщо не прочитав, то наступного місяця потрібно здавати 150: подвоєну кількість сторінок за попередній місяць та 50 за новий. Також не прочитали? Наступного місяця здавати 350. Знову не прочитали? Ваш «борг» — 750 сторінок. Що виходило на практиці? Якщо я прочитала першого місяця, скажімо, лише 35 сторінок із 50, то це тому, що текст був для мене занадто складним. Планка задерта високо, але я хоч би старалася. Чи намагатимусь я прочитати в останній місяць перед заліком цілих 750 сторінок? Звичайно, ні. Я була повнолітньою свідомою студенткою. Дітям розраховувати час та власні сили на читання ще важче, від них не можна вимагати такого. Про фізичні покарання я навіть не говоритиму, це абсолютно неприйнятно. Якщо ви вдарили дитину через відмову від читання, у вас не може бути виправдання.


 

Погана практика 3: "син маминої подруги"


Якщо ви знаєте чиюсь дитину, яка любить читати, можете заохотити свою до дружби з ним чи нею. Але не просіть брати приклад з однолітків. Так ви досягнете лише ненависті між дітьми. Мета в нас зовсім інша: зробити читання таким самим природним і приємним процесом для дитини, як дихання. Усе, що стосується книг, має нести приємні асоціації.







 

У цій статті я поділилася з вами висновками, яких прийшла, аналізуючи власний досвід і розмірковуючи на тему дитячого читання. Мені б хотілося, щоби матеріал став вам у пригоді. Книжковий світ чудовий. Його красу може побачити кожен. Читайте для радості, для навчання та задоволення. Читання здатне змінити ваше життя на краще. Дозвольте йому це зробити. З повагою — Наталія Місюк

30 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

コメント


bottom of page