top of page

Чому в Україні провалюється дитячий бізнес?

Фото автора: Natalya MisyukNatalya Misyuk

Відверто. Моя історія і історії моїх підписників.


===

“Мені було років 6. Я мала якийсь дитячий журнал, де герої посадили олівець у горщик, і з нього виросло олівцеве дерево. Від такої бізнес-ідеї я була в захваті! Теж посадила олівець, поливала, бігала дивитися, що там як, коли вже можна буле збирати врожай, фасувати в коробки та продавати. За моїми замірами саджанець спочатку трохи зростав, а потім припинив. Не прижився чи шо… Може, добрив мало дала.”

Наталя Місюк


===

А я в 6 років натирала мило в колбу з водою, додавала різних комашок і очікувала на появу діточок. Мені здавалось, от - от з бульбашки з‘явиться дитинка  Коли то все почало бродити, занюхав тато і все викинув. Я була страшенно засмучена. Хто зна, можливо, тоді в мені вмер великий репродуктолог чи принаймні біолог


Софія М.

====


Мені хтось сказав, що якщо скельний камінь видерти з піску привезти додому в садочок і поливати, він виросте в гарну кремезну скелю. Трохи переживала що буде забагато тіні для яблунь, але, як виявилося, даремно) а ще ми ходили куштувати черешні біля чужої хатинки. Власник вийшов , побачив нас, переляканих, і сказав, що якщо нам подобаються його черешні, треба прийти восени за саджанцями і посадити вдома. Ми всі прийшли восени, ото був дядечко- мотиватор !


Ліна К.

====


Десь в такому саме віці бажала вивести курчат з магазинних яєць. Навіть зробила гніздечко з хутряної шапки, прив'язана до неї шнурком важкі металеві ножиці як противагу та причепила це до батареї, де тепленько. Потім прийшла мама та пояснила, що з цих яєць курчат не буде, курки не мали досвіду спілкування з півником.


Катерина С.

===


Перекрив весняний струмок, щоб створити басейн з рибами і перспективою видобутку електроенергії. До обіду стартап працював. Потім був новий стартап)) в тому ж струмку добувалось золото і дорогоцінні камені із щебня. Теж до обіду. Після обіду про золото забувалось.

Різні насіння саджались регулярно і навіть щось іноді виросталоале без плодів.


Іван П.

===


Висиджувала магазинні яйця замість курки

Ана І.

===


Мій перший досвід в «бізнесі» був в років 7. Баба (так її всі називали) переїхала жити до нас додому, а вона займалась торгівлею на базарі усякою всячиною. Так от, каже - натруси горіхів, посуши, побий, перебери і я на базар понесу продавати. Один кілограм - щось наче 40 гривень на той час було. Великі гроші .

Натрусила, набила, перебрала - гарний заробіток… думаю - все, життя вдалось)). На городі ще кілька великих дерев - оце буде капітал .

Наступної партії вона замість грошей мені додому принесла кавун, диню, виноград і ще якусь фігню, і така каже - «а що це я сама повинна постійно для всіх купувати? Я купила за твої гроші» . Більше я з бабою бізнесу не мала

Вона мене навчила чітко домовлятися наперед до угоди .


Марина К.

===


Я малим дізнався про електроліз. Добряче додав солі у воду. Підʼєднав до батарейки. І так залишив у надійному місці. Утворився луг. Я потім ще в нього лимонної кислоти докинув. Як воно файно булькало. Потім той розчин випарував і отримав синю сіль. Ні у кого не було сірникової коробки із синьою сіллю. Але щось ніхто й не хотів. А можна ж було продавати великими партіями.



Олександр З.

===


Після вдалого виробництва гарнезного намиста із горобини (шляхом нанизування ягідок на нитку з голкою) побачила біля річки матеріал для нової колекції прикрас - невеличкі кульки коричневого кольору, які хтось розсипав прямо на доріжці. Назбирала цілу жменю. Але коли їх побачила мама, змусила викинути й довго мити руки. Виявляється, ті кульки лишили кізки, які саме випасалися біля річки...


Ніна К.

===


Садила з подругою взимку зернятка кавуна, порпали яму в глибокому снігу, думали навесні мати урожай. Це ж круто - всі лиш садять городи, а в нас вже стиглі кавуни!

Чогось не зійшли.


Наталя С.

===


Колись були ці красиві німецькі каталоги з одягом, технікою. Взявся я створювати пристрій з гучною назвою "Залазька", за допомогою якого можна було перенестись в те фото з каталогу і взяти будь-що. Стартап не вигорів - забракло деталей. Не вистачило ламп, резисторів, конденсаторів і трансформаторів із розібраної мною ж старої радіоли. Розбирати ще щось мені чомусь не дозволили. Вбили дитини мрію


Олександр З.

===


Я робила "ліки" з усієї трави,що була під домом і дідового одеколону з самогоном.Мати впіймала мене як раз,перед "реалізацією"...а так-то я свій товар ховала в старій пралці


Анна К.

===


Я обірвала дома всі листки на вазонах, щоб продавати їх, як квитки на гірку в садочку


Ліна Р.

===


Я саджала шоколадні пряники. Але я мала більші горизонти: пряники саджала одразу в полі)))

Сестра більш "заземлена" і практична - вона меньша від мене і таких мрій не мала. У неї був маленький городик з трьома кущами квасолі й картоплі у бабусиному квітнику.



Наталія А.

===


Я навіть не згадаю, скільки мені було років, десь до 10, напевно. Запилювала блакитні квіти барвінку пилком соняшника і дуже хотіла виростити барвінок з жовтими квіточками


Оксана М.

===


Побачила, як прикріплюють щепи на деревах, і дуже мені хотілось, щоб ягода смородини була така велика, як каштани. То на всі гілки смородини, як мені вдалось зрізати ножицями, чи хоча б якось зламати, я пластиліном приліплювала гілки каштанів. Щиро вірила, - ото наїмось великої смородини!


Наталія П.

===


Колядки, щедрівки, помин на кладовищі ( у друзів вимінювала на якісь ніштячки, навіть одного разу вдалося на ляльку поміняти). А син ще більш підприємливий виявився! Він знайшов в Інтернет коди до комп'ютерних ігор, на листочках розрукував, та продавав однокласникам! Класна керівниця потім мені телефонувала, і казала, що він аферист! А я сказала, що ні! Дитина собі на булочку заробляє! Воопщем, я не шкодую, що навчила сина виживати і заробляти гроші у будь-якій життєвій ситуації.


Оля В.

===


Монетний двір. Ми робили "гроші" з листків отого куща, який чи то "жасмин", чи "чубушник", і нього листочки ідеально підходять для того, щоб на них грошову вартість шипом зі сливи надряпати. Але, на жаль, у нас була обмежена кількість товарів і послуг, тож заодно ми погралися і в гіперінфляцію.


Маріанна Т.

===


Продавати торти з піску і болота. Певно не правильно розрахувала цільову аудиторію.


Оленка Ш.

===


Вже школяркою в город крадькома підсипала трошки гречки, була впевнена, що виросте, не знала, що коричнева гречка вже смажена


Ольга К.

===


Яйце на батареї, серед зими...

Або історія про те, як дитина начиталась про домашні інкубатори



Ло. Л.

===


Я організувала театральну трупу і ставили ми уривок з Буратіно) канєш, як організатор, я була Мальвіна така собі пухкенька і кругленька) і от настав день прем'єри! Була зроблена завіса з шторів якихось і дійство почалося. Глядачі були від малого до великого чоловік 7))) і коли вже майже закінчували мене покликав тато, їхати кудись в гості. І я погнала! Як сайгак))) як я могла? )) на тому дошкільна театральна кар'єра закінчилась)

Галя П.

===


А ми з подружкою зав'язували очі молодшому на кілька років сусідові, розкручували його та вели кудись (переважно в якусь кропиву або в підвал). Тоді відбігали і коли вже були на безпечній відстані, дозволяли зняти пов'язку. Одного разу підвели його до дерев'яного хлівця, в якому сусід замкнув собаку, і наказали голосно постукати.... Єдине, що ми тоді заробили - добрячих люлєй від наших батьків


Олександра Ш.

===


Ми посадили польську жуйку в подвір'ї багатоповерхівки. Вона не проросла - звісно, бо була вже пожована


Ольга К.

===


Ну, то не зовсім був стартап, але я усі літні канікули вигрівала під лампою яєчко з курятнику, в якому не було півня. Дідусь чогось посміювався, а я не могла зрозуміти, до чого тут півень здався…


Ірина Г.

===


Колись тітка з Києва привезла цілу торбу насіння пакованого американського. Там і квіти були, і трави, і різні овочі. Вона на той час перебувала в баптистській общині і їх їм видавали в якості гуманітарної допомоги. Так от було мені років 7, а брату десь 10 і ми на ринку їх продавали. Ціну ставили від фонаря. Але ж купували. Найцікавіше було, як йшов хтось знайомий, чомусь ховалися, бо було соромно.


Елена П.

===


Бізнес моєї семирічної дитини у далекі 90ті: дуже красиві, як на її смак, були обгортки з жуйок, гріх таке викидати. Тому вона організувала такий собі обмінний пункт тих обгорток у класі та у дворі. Був створений цілий "прейскурант" та правила обміну. Діло набирало обертів, аж гуло). Та дивлюсь: доця щось стала не дуже активна. Що трапилось? - питаю. Відповідь: та вже всі цим займаються, багато не заробиш, не цікаво. Щось інше треба придумати


Тетяна Р.

===


А я планувала завести корову і годувати її цукром, щоб вона доїлася згущеним молоком. Отакий у мене був бізнес-план


Марія М.

===


Я вважала, що з розквітлих вербових котиків можна зробити чорнило і напхати його в кулькову ручку) Як? То інша справа. Головне знайти підхід.


Улі В.

===


Пішла збирати малини на продаж, ліс під хатою. Взяла відерко, знайшла три малинки, от і весь бізнес.)


Марія Д.

===


Рвали по чужих заборах сливи-вишні-абрикоси-шовковиці і продавали на вокзалі на ру напрямки.На морозиво заробляли.


Юлія Т.

===


я так само якісь намистинки вирощувала)) була у мене подружка-фантазерка, яка, вміло тримаючи інтригу, підвела мене до такої ідеї. Вона сказала, що у неї є дитинчата скляних кульок, якими ми дуже любили бавитися й вважали живими істотами, бо вони ж невідомо звідки беруться й невідомо куди зникають))))) Я недовірливо заявила, що то бісер, але подружка запевнила, що там дірочок немає, тож це іменно шо дитинчата. І дала мені 5 штук вирощувати. В якості "сурогатної матері" ми вирішили використати зеленого такого керамічного козака, карафку таку, де голова знімається. Ну а далі та сама історія: спершу вони у нас "трошечки росли", а потім чогось так і не виросли))))


Тетяна С.

===


Намагалася виростити з зернятка квітку з Дюймовочкою. Сила слову дідуся Ганса Християна))


Наталя П.

===


Що я тільки не садила і зернятка яблука, і груші, і кісточки слив, абрикос, персика... Апельсину і лимону також!

Єдине, що проростало - це овочеві зернятка: гарбуз, часник, цибуля і кавун (кажуть це ягода ), але на жаль жило недовго, бо я на нього, тчніше на його догляд чи полив, гарненько забивала і воно загиналось, тобто здихало...

Але я була незламна і садила щось знову!

Наразі із усіх вазонів у мене прижились тільки кактуси, грошове дерево і алоє

Коротше, такий собі з мене аграрник...



Оксана Г.

===


Я збирала маленькі скельця і красиві камінчики, обточені морем. Клеїла на них кульки силікагелю та покривала маминим перламутровим лаком зверху. Виходило дуже красиво, тож я вирішила продавати свої вироби прямо на нашій вулиці. Сусідський хлопчина навіть був купив, але прийшов повернути, бо мама сказала, щоб забрав гроші назад))


А ще я придумала зробити на нашій вулиці власні гроші, щоб обмінюватися різними товарами між собою. Таким чином я планувала, що ми будемо менше витрачати справжні гроші, адже закриватимемо частково свої потреби спільними силами (всі щось вирощували тоді або робили руками)).

Розказала ідею мамі, але вона чогось не підтримала


Юлія Х.

===


Це було з моїм меншим сином. На городі його просили збирати коріння з під кукурудзи і складати в купи, щоб папа потім їх виносив. За кожну назбирану купу, йому обіцяли гривню. Він швидко зрозумів, що три корінчика то якраз добра купка.



Світлана О.

===


В моєму дитинстві був популярним мультик про смерфів, який ми дивились на польському тв (львівщина мала доступ). Але при такій популярності мультика мерч був практично відсутній. Ні зошитів з картинками, ні плакатів ні наліпок. Клондайк!) Я промишляв виготовленням значків. Фоткав мультик прямо з екрану телевізора і друкував мініатюрні фотки чб, які розфарбовував фломастерами і наклеював їх на якісь значки типу "слава кпсс".)


Євген М.

===


Десь у третьому класі випускала свої гроші під назвою «валюта».


Лена О.

===


Дали нам з двоюрідним братом якось рецепт мятної жувальної ґумки (типу wrigley's spearmint) - видушити зубну пасту на тарілку, посипати цукром, дати настоятися.

Робили, жували, ще чекали..... Коротше, ми з моїм двоюрідним братом тоді так і не зрозуміли, що старшенькі двоюрідні сестри нас намахали



Ольга Б.

===


Є така рослинка, в неї насіння дозріває у стручках, і коли до них доторкнутись, то стручки трвскаються. Мої двоюрідні сестри сказали, що як то посіяти, то виросте рябий мак. Я засіяла тим «маком» всю нашу дачу. Батьки потім весь час з тим бурʼяном боролись)


Леся Д.

===


Я з сестрою організувала театр і продавала квитки на наші вистави, щоб забезпечити нас морозивом. Отримали попередження від мами, що це негарно, і не можна брати гроші з сусідських дітей. Тому бізнес зарубали на корню. А могли б просто роздати дітям по 10 копійок на вході, щоб вони їх заплатили нам


Юлія Ж.

===


Продавала туалетний папір при вході в домашній туалет по 10 коп))


Ірина Л.

===


В мене у вісім років і аж до дванадцяти, здається, було успішне казино з іграшок та кубиків на столі, і видавництво газети накладом один примірник десь тоді ж


Джон Ч.

===


Я шукала скарб під яблунею в бабиному саду. Вирила яму десь з метр глибиною)))))


Светлана М.

===


Ми з друзями в звичайному київському дворі. Багато ям у пісочницях повикопували, по пояс глибина. Але мама якось сказала, що там до нас єскаваторами все перекопали, якщо щось було, то витягнули. Як донька будівельників, не могла не погодитися. Більше скарбів не шукала, принаймі в житловій забудові


Катерина Е.

===


Коли я була зовсім мала, мене брали на город для важливої місії- збирати в пляшку колорадських жуків з картоплі. Так, вручну, пальчиками! Коли пляшка наповнювалась, дідусь висипав жуків на дорогу, давив і рахував їх водночас, - 1 жук =1 копійка. Це був кінець 80х, за літо можна було так пару рублів заробити))).

А згодом дідусь придумав якийсь девайс, щоб струшувати жуків "оптом" і на цьому мої заробітки припинились. А за зірваний бур'ян мені чомусь вже не платили...



Ольга А.

===


Ми кузеном підробляли колорадськими жуками))) дядько, щоб не витрачати час і бути впевненим, що все чесно, сказав рахувати один в одного)) ми були страшними конкурентами - все чесно)) правда, потім я віддавала трохи грошей братові, бо не хотіла сама їх вбивати (заливати бензином), тож він мав доплату як кілер)))) 50 купонів за жука і 100 за листочок з яйцями


Ярина Я.

===


я повтикала в землю гілки, що дід Іван позрізав з вишень і все літо поливала свій «вишневий сад»


Елена Ф.

===


У мене була парфумерна мануфактура: запихала в аптечні баночки бузок та інші пахучі квіти і заливала водою. Правда через певний час пахло воно не дуже, відтак старт-ап не взлетів


Ірина Д.

===


Ми з сестрою якось узяли смаженого насіння і пішли за ворота торгувати. Якось так сталося, що тоді купа сусідів поруч пройшла. З кожним була довга розмова, які вони одразу ж переказували нашій бабусі. Просиділи не довго, нічого не продали, але получили чортів


Катерина Е.

===


Коли нам с другом було теж років по шість, ми хотіли відкрити кінотеатр. Він мав бути зробленим як шалаш і в ньому мали показувати мальовані нами власноруч мультики на "сірникових телевізорах". Хто не в курсі - у сірникової коробочки вирізається "екран", туди вставляється вузенька смужка паперу, де по- кадрово намальована історія, на края смужки клеються сірники, скручуючи смужку з одного боку за допомогою сірника, стрічка рухається, на екрані міняються картинки. Квіточок мав коштувати 20 радянських копійок. Але... Ми знудились малювати все те))


Оксана Ш.

===


Сидимо якось з сусідкою в неї на кухні, розмовляємо. Чуємо, з кімнати дивні звуки йдуть. Пішли подивитись: малеча, троє, яка там грала, зробила з себе канапку і видавала ті самі звуки. На питання, що ви робите, відповіли: корів народжуємо, якщо буде потрібно, і завтра будемо народжувати.


Ольга Б.

===


Робила парфуми з води і пелюсток квітів. Але після 2-3 днів настоювання, аромат був не такий, як очікувалось…


Наталя Д.

===


Робила парфуми з пелюсток квітів і води. Червоні тюльпани дуже добре віддавали воді колір.


Тетяна А.

===


Хотів у бабусі в селі створити свою залізничну лінію від села і до найближчого лісу. Щоб не треба було пішки йти тих кілька кілометрів. Збирав всіляке непотрібне залізяччя, щоб його використати для потяга та вагонів. Але стартап не вдався - замало, схоже, мотлоху вдалось знайти.


Олександр З.

===


Племінник, коли був зовсім малий, дуже любив малювати. Цілодобово він робив і робив нові малюнки.

Однго дня він кличе з іншої кімнати:

- мамо, я зробив новий малюнок!

Мати його, на автоматі вже:

- який ти молодець!

- хочеш подивитися?

- авжеш!

- нові малюнки тільки за гроші, безплатно тільки старі.

То було щось дуже нове)))



Света Т.

===


колись продала однокласникам яблука. Мама наказала ходити до кожного додрму, вибачатись і повертати ті 20 коп за кожне яблуко  це був 1999 рік


Тетяна І.

===


мій однокласник ~~97-98 по 10 коп продавав сусідці по парті дольки мандаринок. Робив все те прям на уроці математики. Мама його була теж вчителькою, то коли покупець поскаржилася на обдираловку, мама похитала головою і сказала, що під кінець школи вони з батьком куплять сину кіоск


Катерина Е.

===


Доця в мене підприємницькі здібності має: збирала малину сортову у бабусі (а там "шапки" розміром з сірникову коробку) і всім родичам продавала по 2 грн за 1 шт.

Коли прийша продати дядькові (моєму братові), то він купив 2 шт. Дідусь, який був не в курсі продажу, каже: "то може ще дай дядькові, а то він не наївся! " На що той і відповів: "ні, дякую... Вже наївся чи ти не бачив цін на ринку?"

На хвилинку, тоді дитині було 4 роки!



Оксана Г.

===


Парфуми з пелюстків троянд

Скисли на другий день


Маряна К.

===


Парфуми з троянд. Не скисли, норм були. Лиш потім витекли з ємності і проїли лакове покриття полиці, де стояли)


Вікторія С.

===


Переносила малюнки з розмальовки на інший папір, розмальовувала, вирізала і продавала. У 6 років) пізніше ще всякі бісерні прикраси робила, непогано йшло

Вікторія С.

===


Розробив схему підключення гри «За рульом» до електромережі. За замовчуванням вона працювала від батарейок, різних перехідників в комплекті в совку не передбачалося. Залишився живий. Ні сама гра ні розетка більше не працювали. Ніколи


Назар Б.

===


Мене тато, було діло, посадив продавати сливи. Я впоралася з величезним кошиком за годину. Тато казав продавати за п'ятдесят копійок півлітрову склянку, але ж дав мені дві. От я дві за п'ятдесят копійок й продавала, покупці були щасливі)


Е.

===


В мій дитячий час "жувачка" була рідкістю. Тому, зазвичай, доводилося жувати якусь смолу, яку діти в садочку передавали з рота в рот. Кардинально переламати ситуацію мав новітній рецепт виготовлення жуйки в домашніх умовах (від старших дітей). Треба було просто взяти трохи зубної пасти, потім три дні потримати в холодильнику, потім три дні в теплому місці, і знову в холодильнику. На диво, після моїх експериментів, грудка пасти дійсно стала виглядати, як жуйка. Але жувати її було неможливо, бо вона просто розлізлася на зубах, наче каша.


Євген М.

===


В половинках грецьких горіхів витягла серцевину( пам'ятаю, дуже наїлася) а замість того пару монет, кульки з фольги від шоколадки, зліпила пластиліном й наступного дня принесла в дитсадок. Подружкам розказала що це чарівні горішки, там в середині коштовні прикраси і золоті монети. Яке ж було моє розчарування,що в середині нічого не сталося. А подружка сказала, що краще б я постаралась зробити, щоб в горіхах був маленький зайчик.))


Оксана Ж.

===


Пам'ятаю,знайомий на два роки старший,розповів,що за сірникову коробочку з попелом від цигарок платять 10 грн (це 2001 рік). Далі розповідати не буду


Катерина Д.

===


Збирала з другом металобрухт на літаючу тарілку як у фільмі " Жандарм й інопланетяни" )


Наталія М.

===


Лимон намагалася виростити, трохи проросло зернятко-і все.


Галина Ш.

===


У нас з братом було процвітаюче підприємство - беремо крупні купюри різних валют, ксеримо в гарній якості, вирізаємо, і по 10 копійок продаємо в школі бажаючим. Черга стояла за «грошима»! Тим більше і тоді вже їздити почала багато, і привозила різні цікаві зімбабвійські долари. Але податкова у вигляді завуча його прикрила. Ще й маму викликали. На що мама сказала (дай їй Боже здоров’я) що це завуч не розуміє законів попиту і пропозиції.


Галина В.

===


В мене був товариш, а дядько його був директор клубу собаководів.Коли дядько п'яний спав, ми брали бланки родоводів і виписували родоводи всім знайомим собакам.Хазяї нам платили по 5 крб. Ми такі красиві імена собакам придумували - Персей з Темерника, Лис Танаис Фредерик ! Всі коллі та вівчарки на районі стали з документами


Евеліна Б.

===


своїх бізнесів уже не пам'ятаю, а от хитрість мого синочка, коли він був маленький, розповім. то неабиякий хист!)

ходили родиною по закупи, він вмовив діда купити шинки і сиру. потім вдома наробив з того канапки, приніс тому ж діду і продав за скікось гривень. отак дід попав на грубі гроші двічі, бо хтось вміє язиком файно тріпати)


Ая Г.

===


Я намагалася обміняти подаровану мені велику ляльку на рюкзак для школи. Дала оголошення в газеті (тоді це було безкоштовно з деякими нюансами). Але чомусь бажаючих не виявилося


Ірина В.

===


===


В п'ятому класі робив півники з плавленого цукру. Продавав всій школі, включно з вчительками. Конкуренція почала з'являтися... А потім директор сказав моїй мамі, шо треба той бізнес припиняти — бо немає ліцензії


Олексій А.




65 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Kommentare


bottom of page