top of page

Жив-був дід Сашка

«Жив-був дід Сашка,

На голові шапка,

На сраці латка.

Гарна казка?»


Це був безвідмовний спосіб допекти будь-яку дитину до живих печінок. Здається, не одне покоління дорослих використовувало ці слова, щоби відкосити від обов’язків із розповідання казок. З висоти теперішнього часу не можу назвати це педагогічним, але все одне згадую з теплом та усмішкою.


Вище я навела версію, що вживали в моїй родині. Є й інша, трошки м’якіша та довша:

«Жив-був дід Сашка,

Була в нього сива семіряжка,

На голові повстяна шапочка,

На спині маленька латочка.

Гарна моя казочка?

Ти кажеш гарна

І я кажу гарна.

І починай спочать-спочейку.

Жив-був дід Сашка,

Була в нього сива семіряжка,

На голові повстяна шапочка,

На спині маленька латочка.

Гарна моя казочка?»


А вам теж так казали?




150 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comentarios


bottom of page